МЫЛО
1) мило. [Чуже й мило голило, а своя й бритва не бере (Приказка)]. -ло простое (стиральное) - просте (пральне) мило, мило до прання. -ло туалетное (душистое) - мило добре, мило туалетне (запашне). -ло дегтярное, жидкое, ядровое - мило дігтяне (дьогтьове), рідке, ядрове. -ло купальное, плавающее - мило купальне, пливуще (нетонуще) мило. -ло мраморное, прозрачное, яичное - мило мармурове, прозоре, яєчне. Кусок, брусок - ла - кусок, брусок мила. Остаток -ла (обмылок) - змилок, недомилок (-лка). -ло серо, да моет бело - чорна корова, - біле молоко, сіренька курочка, - золоті яєчка. Ровно -ла наелся - піймав облизня. Их как -лом взяло - їх як лизень (лиз) злизав, їх як водою змило;
2) (на лошади) мило, піна. Лошадь примчалась вся в -ле - кінь примчав увесь у милі (у піні) (замилений);
3) бот. - а) Кукушкино -ло (Lychnis chalcedonica L.) - зірки (р. зірок) городні, зоря, лісові зірочки, горитва, гориця, грань (-ни), вогнівка, дівоча краса; б) (Cypsophila muralis L.) лишиця (звичайна), лисичка, мишиця, перекоти-поле, собаче мило; в) Дикое -ло (Dianthus superbus L.) - гвоздики розкішні, звоздик (-ку) (стріпчатий), крутовежа; г) см. Мыльник 1.