Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л [М] Н О П
МУХОРТИК
1) (человек) миршавець (-вця), щуплик, щупля (-ляти, общ. р.);
2) (франтик) фертик, финтик;
3) (лошадь) гнідаш (-ша), гнідан (-на), гнідко.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУХОРТИК


матиме такий вигляд: Що таке МУХОРТИК