Російсько-український словник (Українська академія наук)
МУРАВЕЙНИК
1) мурашник, мурашинник, комашник (-ка), комашня, мурав(л)ище, муравлисько, муравіння, муравлиння (-ння), мурашковина. [Заколот наче в розворушеному мурашнику (Леонт.). Треба жити в тім муравлиську людей (Маковей). Якась комашка у цім українськім муравлищі (Крим.). Розгріб комашню (Звин.). Я таку жінку в комашню втрутив (М. Вовч.)];
2) зоол. - ведмідь (-медя)-мурашник.
1) мурашник, мурашинник, комашник (-ка), комашня, мурав(л)ище, муравлисько, муравіння, муравлиння (-ння), мурашковина. [Заколот наче в розворушеному мурашнику (Леонт.). Треба жити в тім муравлиську людей (Маковей). Якась комашка у цім українськім муравлищі (Крим.). Розгріб комашню (Звин.). Я таку жінку в комашню втрутив (М. Вовч.)];
2) зоол. - ведмідь (-медя)-мурашник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МУРАВЕЙНИК
матиме такий вигляд: Що таке МУРАВЕЙНИК
матиме такий вигляд: МУРАВЕЙНИК
матиме такий вигляд: Що таке МУРАВЕЙНИК