Російсько-український словник (Українська академія наук)
МУРАВА
1) (зелень) моріг (-рогу), мурава, муравина, муравиця. [Моріг зелененький, на морогу явір височенький (Пісня). Накрив очі муравою, жовте тіло рокитою (Чуб. V). Розпустили та сірії воли по зеленій муравині (Пісня)];
2) (глазурь гончарн.) поливо, полива, (зап.) ґлейт (-ту); срв. Глазурь;
3) бот. - а) (Poa annua L.) тонконіг (-ногу) (однорічний), мітлиця, мурава; б) (Corridiola littoralis L.) моріжок (-жку) (береговий).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУРАВА


матиме такий вигляд: Що таке МУРАВА