Російсько-український словник (Українська академія наук)
МУЖИЦКИЙ
мужицький, мужичий, (зап.) хлопський, (крестьянский) селянський, (вульгарный) простацький; (презрит.) селюцький, ґевальський, (бранно) мужлайський, мугиряцький, мурляцький. [На панську мудрість мужицька хитрість (Приказка). Тепер мужиче право, не панське (Коцюб.). Вона роду хлопського (Стеф.). Перед стовпом великого коліна хили свою простацькую чуприну (Куліш)]. -кое платье - мужицьке (хлопське) убрання, мужицька (хлопська) одежа. [Бувало, дають ляхам мужицьку одежу (Драг. Пр.)]. -кие манеры, ухватки - мужицькі (хлопські, простацькі) манери, мужицький (хлопський, простацький) звичай. [Хоч і по-панському вбралась, а звичай увесь мужицький (хлопський, простацький) (М. Грінч.)]. По -ки - по-мужицькому, по-мужичому, (зап. по-хлопському), по-простацькому.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУЖИЦКИЙ


матиме такий вигляд: Що таке МУЖИЦКИЙ