Російсько-український словник (Українська академія наук)
МУДРЫЙ
мудрий, розумний, (фамил.) мудрячий, (только насмешл., полон.) мондрий. [Пане куме мій! ти мудра, вчена дуже голова (Франко). У нас нема над діда Остапа мудрішого (Грінч.). Де-б ті недоумки подівались, що-б вони в світі й робили, якби не реготали, не гукали проти чоловіка мудрячого? (Куліш). Он чого він хоче! ну, й мондрий! (Звин.)].
мудрий, розумний, (фамил.) мудрячий, (только насмешл., полон.) мондрий. [Пане куме мій! ти мудра, вчена дуже голова (Франко). У нас нема над діда Остапа мудрішого (Грінч.). Де-б ті недоумки подівались, що-б вони в світі й робили, якби не реготали, не гукали проти чоловіка мудрячого? (Куліш). Он чого він хоче! ну, й мондрий! (Звин.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МУДРЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке МУДРЫЙ
матиме такий вигляд: МУДРЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке МУДРЫЙ