МСТИТЬ
за кого кому за что мститися, помщатися, (диал.) пімститися над ким, на кому, кому, (отмщать) відомщати, (редко) мстити кому що и на що. [Як вийде злодій з тюрми, то ще гірше буде мститися (Звягельщ.). Але сі ніжні істоти мстиві: вони мстяться над людьми за їх лихі почування (Г. Барв.). Користувавсь ненавистю народньою Хмельницький, мстячись на панах за свої обіди (Куліш). Инші згадували залюбки про давніх опришків, що мстилися на панах (Франко). Не заводься з ними і не жалійсь нікому, бо стануть пімститися, - гірше буде (Звин.). Щоб відомщати Орді за своїх родичів, що займала вона в неволю (Куліш). Клеветницю пізви до суду, сама зневаги ти не мсти (Франко)]. -тить за себя - мститися за себе, мститися. [Ну, та звичайно Венера на себе мститься, дається в знаки (Крим.). Огонь святий мститься, як його не шануєш (Номис)]. -тить своим врагам - мститися над своїми ворогами и на своїх ворогах.