Російсько-український словник (Українська академія наук)
МСТИТЕЛЬ
-ница мес(т)ник, -ниця, мстивець (-вця), мстивиця, помстник, -ниця, (устар.) мститель, -лька, відо[по]мститель, -лька. [А я за батька местник (Крим.). Не розбійники, а за народ мстивці (Київщ.). Рука господня помстників карає (Костом.). Відомстителі за своїх жінок (Куліш). Помститель кривди (Куліш)].
-ница мес(т)ник, -ниця, мстивець (-вця), мстивиця, помстник, -ниця, (устар.) мститель, -лька, відо[по]мститель, -лька. [А я за батька местник (Крим.). Не розбійники, а за народ мстивці (Київщ.). Рука господня помстників карає (Костом.). Відомстителі за своїх жінок (Куліш). Помститель кривди (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МСТИТЕЛЬ
матиме такий вигляд: Що таке МСТИТЕЛЬ
матиме такий вигляд: МСТИТЕЛЬ
матиме такий вигляд: Що таке МСТИТЕЛЬ