МОЧКА
I. 1) (действие) мочення, мочіння;
2) (работа) мочіння, мочиво, мочінка. Быть в -ке - бути в мочиві (в мочінці).
II. Мочка -
1) (fibra, нить, волокно) волоконце, волокнинка; (прядь, клок, пучок) кичка, кичечка;
2) (корневая) мочка; (у овощей: свёклы, моркови и т. п.) пателиння (-ння);
3) (дерев. почка или серёжка) брунька, китичка, пацьорка;
4) (уха) пипка;
5) (у прях) мичка, куделя, куделиця;
6) (пуговицы) вушко;
7) (привязка, ремешок, напр. у шлеи) мочка;
8) (пройма, проушина, завёртка) завертень (-тня) (у саней).