МОЧИТЬ
мачивать мочити що; мачати що в чому и в що. [Треба мочити сорочки (Сл. Гр.). Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горілці (Чуб. V). Мачай хліб в молоко (Звин.)]. Я не хочу -чить себе ноги - я не хочу мочити собі ноги. Дождь -чит землю - дощ мочить (змочує, росить) землю. -чить лён, коноплю - мочити льон, коноплі. [Щоб конопель не мочили в річці (Грінч.)]. -чить яблоки - мочити (квасити) яблука. Мочёный -
1) мочений;
2) прлг. - см. отдельно.