Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОЧАЛКА
1) см. Мочалина;
2) (для мытья, тела, утвари) віхоть (-хтя) (ум. віхтик), мийка. [Візьми теплої води та віхоть та змий гарненько (Сл. Ум.). Посуд мийкою повимивала (М. Грінч.). На позаливаній долівці стояв цебор, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб.)].
1) см. Мочалина;
2) (для мытья, тела, утвари) віхоть (-хтя) (ум. віхтик), мийка. [Візьми теплої води та віхоть та змий гарненько (Сл. Ум.). Посуд мийкою повимивала (М. Грінч.). На позаливаній долівці стояв цебор, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОЧАЛКА
матиме такий вигляд: Що таке МОЧАЛКА
матиме такий вигляд: МОЧАЛКА
матиме такий вигляд: Що таке МОЧАЛКА