МОХ
1) (растение) мох (р. моху, мн. мохи, -хів), морох (-ху), (і)мшедь (-ди), мохнатиння (- ння). [Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь (Н.-Лев.). Як піде дощ та постоє стіжок, то так морохом і обросте (Вовчанщ.). Замість хліба якесь мохнатиння поросло на полі (Липовеч.)]. Обростать, обрости мхом - обростати, обрости (поростати, порости) мохом, мохнатіти, обмохнатіти, о(б)мохтіти. [А над річкою могила мохом поростає (Рудан.). Він такий уже старий, що увесь мохом обріс (Рудч.). Лежачи і камінь мохнатіє (Номис)]. Мох белый (Sphagnum Ehrh.) - торфник (-ку). Мох водяной (Conferva L.) - конферва, зелениця, водяна вовна. Мох исландский (Cetraria islandica Asch.) - границя (звичайна), грань (-ни), ісландський мох. Мхи, бот. Bryophyta - мохівці (-ців), мохи;
2) (у животных) пух (-ху), пушок (-шку). [На череві самий пушок (Сл. Ум.)];
3) см. Моховина.