Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л [М] Н О П
МОТЫГА
1) марнотратець (-тця), -тниця, марнотравець (-вця), -виця, тринькало, ц(в)индра (м. р.), ц(в)индря (ж. р.), мотяга, мотига (общ. р.), переводник, -ниця; срв. Мот 1. [Вийшов такий п'яниця, такий мотига, що й не доведи господи (Сл. Ум.)];
2) см. Мотыка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОТЫГА


матиме такий вигляд: Що таке МОТЫГА