Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОТИВ
1) (побудительная причина) мотив (-ву). [Мотиви його вчинків може й правдиві (Наш)];
2) муз. - мотив (-ву), голос (-су), (напев) поспів (-ву). [З самого рана ув'яз до мене мотив якоїсь пісні (Васильч.). Ця пісня не на той голос співається (Чигиринщ.). Співала дуже серйозно; поспів був якийсь могильний (Крим.)];
3) (сюжет) мотив. [Мотив цієї казки - бродячий, всесвітній (Крим.)].
1) (побудительная причина) мотив (-ву). [Мотиви його вчинків може й правдиві (Наш)];
2) муз. - мотив (-ву), голос (-су), (напев) поспів (-ву). [З самого рана ув'яз до мене мотив якоїсь пісні (Васильч.). Ця пісня не на той голос співається (Чигиринщ.). Співала дуже серйозно; поспів був якийсь могильний (Крим.)];
3) (сюжет) мотив. [Мотив цієї казки - бродячий, всесвітній (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОТИВ
матиме такий вигляд: Що таке МОТИВ
матиме такий вигляд: МОТИВ
матиме такий вигляд: Що таке МОТИВ