Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОРОК
и Морока
1) морок, темрява, темнота, смерки (-ків). [Нехай його густий обійме морок (Куліш). Сонце вже спочиває, море затихло, смерки над берегом залягають (Корол.)];
2) см. Мгла 1;
3) мана, омана, мара, луда; срв. Мара 1. [Нехай ти тінь, що гине десь, мана, луда (Франко)]. Обойти кого -кой и -ком - пустити на кого ману; срв. Морочить.
и Морока
1) морок, темрява, темнота, смерки (-ків). [Нехай його густий обійме морок (Куліш). Сонце вже спочиває, море затихло, смерки над берегом залягають (Корол.)];
2) см. Мгла 1;
3) мана, омана, мара, луда; срв. Мара 1. [Нехай ти тінь, що гине десь, мана, луда (Франко)]. Обойти кого -кой и -ком - пустити на кого ману; срв. Морочить.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОРОК
матиме такий вигляд: Що таке МОРОК
матиме такий вигляд: МОРОК
матиме такий вигляд: Що таке МОРОК