МОНАШЕСТВО
1) чернецтво. [Потім у Київі манастир Печерський проявився і школою чернецтва на всю руську землю стався (Куліш). Зав'яла квітка, вмерла бідолашна; в чернецтві сором свій дівоцький скривши (Куліш)]. Принять -во, постричься в -во - прийняти чернецтво, піти (постригтися) у ченці (у черці), (о женщине) у черниці;
2) (пребывание в этом сане) чернецтво, чен[р]цювання, чернечення, (только о женщине) черничення; срв. Монашествовать. [Був чернець один у манастирі, що все врем'я свойого чернецтва в лінощах провів і у неробстві (Франко)];
3) (чёрное духовенство) чернецтво, (ирон.) ма[о]нашва.