Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОЛЬБА
1) (действие) мольба, моління; благання! срв. Моление 1;
2) благання, мольба. [О, зглянься на мене, вислухай мої благання (Г. Барв.). Гріх таким мольбам! (Крим.)]. Внять -бам - зглянутися на чиї благання, послухати чийого благання, ублагатися. [Побіг я до судді, думаю: може він мого благання послухає, може він ублагається (Звин.)]. Настоятельные -бы - невідступні благання.
1) (действие) мольба, моління; благання! срв. Моление 1;
2) благання, мольба. [О, зглянься на мене, вислухай мої благання (Г. Барв.). Гріх таким мольбам! (Крим.)]. Внять -бам - зглянутися на чиї благання, послухати чийого благання, ублагатися. [Побіг я до судді, думаю: може він мого благання послухає, може він ублагається (Звин.)]. Настоятельные -бы - невідступні благання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОЛЬБА
матиме такий вигляд: Що таке МОЛЬБА
матиме такий вигляд: МОЛЬБА
матиме такий вигляд: Що таке МОЛЬБА