Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОЛИТВЕННИК
1) (книга молитв) молитовник. [І зібрав усю громаду, з нею розпростився, взяв з собою молитовник, в пущу віддалився (Рудан.)];
2) -ник, -ница (церк.) - молитвеник, -ниця; срв. Молельщик, -щица. [Помолись святому Миколаю молитвенику (Сл. Гр.)].
1) (книга молитв) молитовник. [І зібрав усю громаду, з нею розпростився, взяв з собою молитовник, в пущу віддалився (Рудан.)];
2) -ник, -ница (церк.) - молитвеник, -ниця; срв. Молельщик, -щица. [Помолись святому Миколаю молитвенику (Сл. Гр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОЛИТВЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке МОЛИТВЕННИК
матиме такий вигляд: МОЛИТВЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке МОЛИТВЕННИК