Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОКРЕТЬ
I. см. Мокредь.
II. мокріти, мокравіти, (сильно) хлющем братися, (дольше прежнего) мокрішати. [Уже мокріє сніг (Звягельщ.). Мокріти від поту (Київщ.). Треба добре палити, ато стіни мокравіють (Брацлавщ.). Потіє, аж сорочка хлющем береться (Київщ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОКРЕТЬ


матиме такий вигляд: Що таке МОКРЕТЬ