МОГУЩЕСТВЕННЫЙ
могутній и могутний, (реже могучий, могущий), потужний (краткая форма им. п. ед. ч. м. р., в возвыш. речи потужен), (велико)можний, вельможний, можновладний. [Могутня перська держава Сасанідів (Крим.). Був собі раз цар могутній (Франко). Великі пани вповали на могущих приятелів (Куліш). Мають потужних друзів (Куліш). Любов потужніша, ніж сила (Самійл.). Виселяйтеся звідси під можну правицю правовірного монарха (Коцюб.). Великоможний Цезар (Куліш). Доля карає вельможного й неможного (Шевч.). Як можновладний пан запанував (Куліш)]. -ный человек - могутня (потужна и т. п.) людина, сильник. [У світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (М. Вовч.)]. Делать, -ся (становиться), сделать, -ся (стать) -ным - робити, -ся, зробити, -ся могутнім (потужним и т. п.), употужнювати, -ся, употужнити, -ся, могутніти, (ещё более могутнішати), можніти, зможніти. [Твій рід навіки употужню (Куліш). Впотужнились навік дияволові діти (Куліш)].