Російсько-український словник (Українська академія наук)
МОГАРЫЧ
1) могорич, (пров.) могрич (-чу), (деньги на -рыч и самый -рыч, герм.) тринкаль (-ля). [Могорич - любовна річ (Номис). Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив (Полтавщ.)]. Угощать, угостить -чом кого - могоричити, помогоричити кого. [Треба прохати сусідів та ще й могоричити (Основа)]. Подпаивать, подпоить -чом кого - підмогоричувати, підмогоричити кого (прч. підмогоричений);
2) -рыч и Могарычи - см. Литки.
1) могорич, (пров.) могрич (-чу), (деньги на -рыч и самый -рыч, герм.) тринкаль (-ля). [Могорич - любовна річ (Номис). Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив (Полтавщ.)]. Угощать, угостить -чом кого - могоричити, помогоричити кого. [Треба прохати сусідів та ще й могоричити (Основа)]. Подпаивать, подпоить -чом кого - підмогоричувати, підмогоричити кого (прч. підмогоричений);
2) -рыч и Могарычи - см. Литки.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОГАРЫЧ
матиме такий вигляд: Що таке МОГАРЫЧ
матиме такий вигляд: МОГАРЫЧ
матиме такий вигляд: Що таке МОГАРЫЧ