Російсько-український словник (Українська академія наук)
МИРЯНИН
-рянка
1) (житель этого мира; светский) мирянин (-на; мн. -ряни, -рян), мирянка. [(Три лірники) йшли в Суботів про Богдана мирянам співати (Шевч.). Кажуть було: монахи житимуть, аки миряни (Свидниц.)];
2) (член крест. общины) громадянин (-на; мн. -дяни, -дян), громадянка. [Коли-б усю оту землю та поділити між нашими громадянами! (Васильч.)].
-рянка
1) (житель этого мира; светский) мирянин (-на; мн. -ряни, -рян), мирянка. [(Три лірники) йшли в Суботів про Богдана мирянам співати (Шевч.). Кажуть було: монахи житимуть, аки миряни (Свидниц.)];
2) (член крест. общины) громадянин (-на; мн. -дяни, -дян), громадянка. [Коли-б усю оту землю та поділити між нашими громадянами! (Васильч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МИРЯНИН
матиме такий вигляд: Що таке МИРЯНИН
матиме такий вигляд: МИРЯНИН
матиме такий вигляд: Що таке МИРЯНИН