МИЗИНЕЦ
1) (палец) мізинець (-нця), мізинок (-нка), мізинний (реже мізинній) палець (- льця), мізинна (мізиння) пучка (пучечка). [Люблю я прекрасну людину, якої й мізинця не варт увесь я (Крим.). Вбийте й серце принесіте і мізинній палець (Рудан.)];
2) (младший ребёнок) - (общ. р.) мізинок, мізинчик, мізюк (-ка), (ж. р.) мізинка, мізиночка; срв. Меньшак. [Все, що має, в свого мізинчика пхає, старших дітей зобіжає (Брацлавщ.). Ця дівчинка - то мій мізюк (Липовеч.). Через свою хвору мізиночку, навчилася жалувати і чоловіка (Л. Укр.)].