МЕСТНЫЙ
1) місцевий, (здешний) тутешній, крайовий и краєвий, країнний, тубільний; (локальный) локальний. [З культурного погляду це були люди нижчі за місцеву українську людність (Грінч.). Серед тутешнього мішаного народу чоловіки деспотичні (Грінч.). Переселенці перемішалися з крайовими людьми (Л. Укр.)]. -ная боль - місцевий (локалізований) біль (р. болю). -ное время - місцевий час (-су). -ный закон, обычай - місцевий (крайо[є]вий) закон (-ну), звичай (-чаю). [Се, певне, вже такий краєвий звичай (Л. Укр.)]. -ные книги (о родовом занятии должностей) - старосидні реєстри, місцювальні книги -ный колорит, характер - місцевий (локальний) кольорит (-ту), характер (-ру). [Галицькі видання позбуваються потроху свого локального характеру (Єфр.)]. -ный комитет - місцевий комітет (-ту); (местком) місцевком (-му). -ный образ, церк. - намістний образ (-зу). -ный осмотр - огляд (-ду) на місці. -ная свеча, церк. - ставник (-ка). -ные условия - місцеві умови (р. умов);
2) грам. -ный падеж - місцевий відмінок (-нка).