МЕСТНОСТЬ
місцевість (-вости), (место) місце, місцина, містина; (окрестность) околиця. [Глянувши навкруги, не пізнав місцевости Грінч.). Фонтан, од котрого прозвали усю ту місцину «Малим Фонтаном» (Н.-Лев.). Глуха містина в околиці Єрусалимській (Л. Укр.). У нашій околиці бори не ростуть (Київщ.)]. -ность болотистая - болотяна (6олотниста, багниста) місцевість, болота (-літ), мочарі (-рів), мокряки (-ків). -ность гористая - горяна (гірська) місцевість. -ность закрытая, открытая - місцевість закрита, відкрита (чиста). -ность обильная ключами - джерелиста, криничувата місцевість. -ность пересечённая, непересечённая - місцевість перетята, рівна. -ность поречная - узрічна місцевість, узріччя (- ччя). -ность холмистая - пагориста (горб(к)увата, кучугурувата, заломиста) місцевість, горби (-бів), кучугури (-гур).