МЕРТВЕЦ
мрець (р. мерця, мн. мерці), мертвець (-веця), мертвяк (-ка), мерлець (-леця), умерлий (-лого), умер(л)ець (р. умерця), (у)мерляк, смертяк (-ка). [Покиньте мертвих свої мерці ховати (Грінч.). Мов мертвець позирає на світ з домовини (Шевч.). Мертвяк вилазить з труни (Грінч. II). Ходімо на цвинтар, там нас розсудять умерлії (Рудан.). Ховали мерлеців, що вмирали од пошести (Еварн.). Вмерцям на груди кинули піску по жмені (Рудан.). Не переходь смертяку дороги (Переясл.)]. Он имеет вид -ца - він з вигляду зовсім наче мрець.