МЕНА
1) см. Меняние;
2) міна, міньба, мінянка, (обмен) обміна, обмін (-ну), обмінок (-нку), заміна, замін (-ну), замінка, вимін, (гал.) виміна, (промен) проміна, промін (-ну). [Гроші - знаряддя до міньби (Єфр.). Охочих до мінянки купа велика (Франко). Ми зробили обмінок (Н.-Лев.)]. -на без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі (так на так, зап. віть на віть). Посредством -ны - через міну, міньки. [Ця сокира міньки мені дісталася (Звин.)]. -на обратная - розмін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей) - см. Меновать;
3) зміна, відміна, (перемена) переміна; срв. Изменение.