Російсько-український словник (Українська академія наук)
МЕЛЬНИК
(хозяин или работник) мельник, мірошник, мукомел, (только хозяин) млинар (- ря); ум.-ласк. мельничок (-чка), мельниченько. [Ой, мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку (Чуб.). Мірошник мав хороший млин (Гліб.). У млині з млинарем спав (Гол. III)].
(хозяин или работник) мельник, мірошник, мукомел, (только хозяин) млинар (- ря); ум.-ласк. мельничок (-чка), мельниченько. [Ой, мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку (Чуб.). Мірошник мав хороший млин (Гліб.). У млині з млинарем спав (Гол. III)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке МЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: МЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке МЕЛЬНИК