Російсько-український словник (Українська академія наук)
МЕДЬ
1) мідь (р. міди, диал. вост. меді). [Гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь (Номис)]. Белая медь - біла мідь, мангаймське золото, принцметал (-лу). Жёлтая медь - жовта мідь, мосяж (-жу); срв. Латунь. Зелёная медь - см. Бронза. Колокольная медь - дзвонова мідь, спи[і]ж (-жу). Красная медь - червона мідь, томбак (-ку). Листовая медь - листова мідь. Сернокислая медь - см. Медный купорос. Уксуснокислая медь - см. II. Медянка 4. Закись -ди - мідистий окис (-су), недокис (півокис) міди. Окись -ди - мідевий окис, одноокис міди. Перекись -ди - надокис міди. Медь торжественной латыни - мідь урочистої латини;
2) см. Медные деньги (под Медный);
3) (медная посуда) мідяний посуд (-ду).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МЕДЬ


матиме такий вигляд: Що таке МЕДЬ