МЕДНЫЙ
мідяний, мідний, (редко) мідевий. [Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.). Знаю, як мідний шеляг (Номис)]. -ный блеск, мин. - мідяний блиск (-ку), блиск міди. [Мідяний блиск складається з міди та сірки: це багата на мідь руда (Троян.)]. -ная зелень - см. II. Медянка 4. -ный изумруд - аши[е]рит (-ту), діоптаза (-зи). -ный колчедан - мідяний іскриш (-шу), іскриш міди, халкопірит (-ту). -ный купорос - мідяний вітріоль (-лю), вітріоль міди, синій камінь (-меню), (гал.) синяк (-ку). -ная лазурь - азурит (- ту). -ные опилки - мідні трини, мідяна тирса (ошурка) (соб.), (диал.) шкремітки (-ток) (Шух.). -ная чернь - мідевий окис (-су), мідяний цвіт (-ту) (Троян.). -ный век - мідний (мідяний) вік. [(Овідій) прославив золотий вік і срібний, мідяний і героїзм залізного (М. Зеров)]. -ные деньги - мідяні гроші (-шей и -шів), мідяки (-ків); см. Медяк 2. Он учился на - ные деньги - він учився на мідяні (на малі) гроші (на мідяки); його н