МЕДЛИТЕЛЬНЫЙ
1) (о человеке, жив. сущ. и перен.: непроворный) повільний, забарливий, забарний; загайливий, загайний, угайливий, угайний, длявий, (вялый) млявий, (только о жив. сущ.) покволий, (пров.) мник[х]уватий, лемехуватий; срв. Мешкотный. [Я зроду повільний собі, а Хома - то прудке, як іскра (Франко). Забарнії гості забарилися в хаті (Метл.). Загайлива природа (Куліш). Татусь був дуже загайний, важкий на починок (Короленко). Угайливий розсудок (Куліш). Такий длявий! (Звин.). Покволий у мові і тугоязикий (Біблія). Мникуватий дуже попок (Борзенщ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.)];
2) (не скорый, долговременный) см. Медленный 1.