МГЛА
1) (і)мла, (і)мгла, морок (-ку); (марь) юга, суга; (холодная, сырая, с мелким дождём) мрака, мрачка и мряка, мрячка; срв.
I. Марь и Мга 2. [Ген-ген у жовтій млі безмірної долини синіє щось (Мирний). Ой, імла, імла по полю лягла (Метл.). Непрозорі бовдури теплої і рожево забарвленої мгли (Франко). Дим ляга на світ імглою (Крим.). Зірочки ледве- ледве блимали у блакитному мороці (Мирний). Усе небо аж сіре, - така юга сьогодні (Звиног.). Видно було сіру мряку, що залягла долину (Франко)]. Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -лою - повиватися, повитися, затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися (і)млою;
2) см. I. Медянка.