Російсько-український словник (Українська академія наук)
МАЗИЛКА
1) квач (-ча), (ум. квачик), мазило, (мазок) помазок (-зка). [Робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.). Продавався дьоготь і квачі (Квітка). Помазала дитині в горлі помазком (М. Грінч.)];
2) (о плохом художнике) мазій (- зія), мазун (-на), мазюка, квачомаз. Не художник, а -лка - не маляр, а квачомаз;
3) см. I. Мазила.
1) квач (-ча), (ум. квачик), мазило, (мазок) помазок (-зка). [Робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.). Продавався дьоготь і квачі (Квітка). Помазала дитині в горлі помазком (М. Грінч.)];
2) (о плохом художнике) мазій (- зія), мазун (-на), мазюка, квачомаз. Не художник, а -лка - не маляр, а квачомаз;
3) см. I. Мазила.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МАЗИЛКА
матиме такий вигляд: Що таке МАЗИЛКА
матиме такий вигляд: МАЗИЛКА
матиме такий вигляд: Що таке МАЗИЛКА