ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ
знаттєлюбивий, (пытливый) допитливий, довідливий; охочий (сильнее жадібний) до науки, до знання (до знаття); срв. Пытливый. [Тільки ніч примусила допитливого хлопця заспокоїтись (Черкас.)]. Літописець Самійло Величко був дуже довідливий (Україна, 1914 р.)]. -ный ум - знаттєлюбивий, допитливий розум. Наука -на, а невежество любопытно - наука допитлива, а неуцтво має лиш цікавість; наука шукає знання, неуцтво - цікавости.