Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛЮБОВНИЦА
1) коханка, (по)любовниця, любаска, (шутл.) сестра з Остра, (грубо) бахурка. [Він хотів у Ганні мати коханку, а не жінку (Грінч.). Ой, поїду я селом улицею, здибаюся з полюбовницею (Чуб. V)]. Первая -ца (театр.) - перша коханка;
2) см. Возлюбленная.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛЮБОВНИЦА


матиме такий вигляд: Що таке ЛЮБОВНИЦА