Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛЮБЕЗНИЧАНЬЕ
1) (обхождение) упадання, увихання коло кого, примиляння до кого, об(і)ходливе поводження з ким, (перен.) мед (-ду) и меди (-дів);
2) залицяння, лицяння до кого, женихання з ким; срв. Ухаживание. [Не до козацького залицяння було убогому бурлаці (Хата)].
1) (обхождение) упадання, увихання коло кого, примиляння до кого, об(і)ходливе поводження з ким, (перен.) мед (-ду) и меди (-дів);
2) залицяння, лицяння до кого, женихання з ким; срв. Ухаживание. [Не до козацького залицяння було убогому бурлаці (Хата)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЛЮБЕЗНИЧАНЬЕ
матиме такий вигляд: Що таке ЛЮБЕЗНИЧАНЬЕ
матиме такий вигляд: ЛЮБЕЗНИЧАНЬЕ
матиме такий вигляд: Що таке ЛЮБЕЗНИЧАНЬЕ