ЛЬНУТЬ
к кому
1) горнутися, пригортатися, тулитися, хилитися, липнути, (ласкаться) ластитися, лащитися до кого. [Коли-б літа вернулися, то-б і хлопці горнулися (Номис). Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись! (Гліб.). Всі його люблять, всі до його липнуть (Котл.). Хиляться до тих, хто значніший (Крим.)]. -нуть всей душою - душею горнутися. [Горнувся до них душею (Єфр.)]. Язычком то берёт, а к делу не -нёт - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці (Приказка);
2) (назойливо приставать) приставати, прилипати, липнути, в'язнути. [Одну покинув та до другої липнеш? (Єфр.)]. -нёт, как банный лист - в'язне, як шевська смола.