Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛУЩИТЬ
1) (шелушить, чистить) лущити, (щелкать, грызть) лускати, лузати, (шутл.) дзьобати. [Лущити горох (Полт.). Кабачки (семечки тыквенные) лускати (Сл. Гр.). Шуткують, лузаючи насіння та оріхи (Чуб. VII)];
2) (снимать накипь, эмаль) лупити, облуплювати;
3) (производить взмёт) лущити, драти. -щить жнитво - лущити стерню;
4) (уплетать) уминати, трощити, лупити; срв. Лупить 3;
5) (жадно пить) дудлити, джуґлити, жлуктати, цмулити; срв. Пить 2. Лущёный - лущений, лусканий, лузаний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛУЩИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЛУЩИТЬ