ЛУЧОК
1) цибулька; срв.
I. Лук. Заправить зелёным -ком - закришити зеленою цибулькою;
2) лучок (-чка); срв.
II. Лук. [Дозволь, царю, лучка взяти (Пісня)];
3) (шерстобитный инструмент) лучок шаповальський; (токарный) смичок токарний; (лобзик) лучок;
4) (косильный) ключка. [Косив ячмінь на голу косу, а жито на ключку (Полт.). Довелося на ключку косити, бо грабки поламав (Мирг.)];
5) (скрипичный) лучок, смичок (-чка). [Лучок живицею потер (Харк.)]. У него ноги -ком - у його лукуваті ноги, він кривоногий.