Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К [Л] М Н О П
ЛУЧНИК
I. лучник, (устар.) сагайдакар (-ря). [Лучники, що знали тільки лук, та сагайдак, та стріли (Куліш)].
II. (над светцем) лучник (-ка), дашок (-шка), бовдур (-ра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛУЧНИК


матиме такий вигляд: Що таке ЛУЧНИК