Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К [Л] М Н О П
ЛУЧИТЬСЯ
променіти, пускати проміння; срв. Сиять. [І очі твої променіли вогнем переможним (Л. Укр.). Дивився на небо, як воно зорями променіє (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛУЧИТЬСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ЛУЧИТЬСЯ