Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛУЧИНА
скіпка; скалка, (щепань) лучина, колотиця, (сосновая) смолівка, (липовая) липина. [Поставець (светец) стоїть, у йому застромлена березова скіпка горить (Тесл.). Заслаб на очі, читаючи при скіпці (Л. Укр.). Я скалками засвітила (Грінч. II). Не димить убога скалка, - каганець блищиться (Руданськ.). Потрощити на липину (Верхр.)].
скіпка; скалка, (щепань) лучина, колотиця, (сосновая) смолівка, (липовая) липина. [Поставець (светец) стоїть, у йому застромлена березова скіпка горить (Тесл.). Заслаб на очі, читаючи при скіпці (Л. Укр.). Я скалками засвітила (Грінч. II). Не димить убога скалка, - каганець блищиться (Руданськ.). Потрощити на липину (Верхр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЛУЧИНА
матиме такий вигляд: Що таке ЛУЧИНА
матиме такий вигляд: ЛУЧИНА
матиме такий вигляд: Що таке ЛУЧИНА