ЛУНА
1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний мі
2) см. Лунация;
3) супутник (планети). [У Марса два супутники].