Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛУКАВЫЙ
1) прлг. - лукавий, лукавний, хитрий, (коварный) підступний, (лживый) облудний. [Обличчя йому заясніло лукавим осміхом (Крим.)]. Сделаться -вым - злукав(н)іти. [Запаніє, злукавіє (Свидн.)]. -вой бабы и в ступе не утолчёшь - хитрий, і в ступі (товкачем) не влучиш (Приказка);
2) (сущ.: диавол) лукавий; срв. Бес. [Ні богові свічка, ні лукавому дудка (Номис)].
1) прлг. - лукавий, лукавний, хитрий, (коварный) підступний, (лживый) облудний. [Обличчя йому заясніло лукавим осміхом (Крим.)]. Сделаться -вым - злукав(н)іти. [Запаніє, злукавіє (Свидн.)]. -вой бабы и в ступе не утолчёшь - хитрий, і в ступі (товкачем) не влучиш (Приказка);
2) (сущ.: диавол) лукавий; срв. Бес. [Ні богові свічка, ні лукавому дудка (Номис)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЛУКАВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЛУКАВЫЙ
матиме такий вигляд: ЛУКАВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЛУКАВЫЙ