Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛОПАТКА
1) (для копанья, пересыпанья и т. п.) лопатка; (для мешанья теста или съедобного месива) копистка, копистник (-ка); (у горшечников: для размеш. глины) лопар (-ря), весло; (для выравнивания боков скирды) забійня. [Дай-но їм лопатки, най вдень лагодять окопи навколо волости (Коцюб.)]. -ка железная - залізна лопатка, заступець (-пця), рискалик (-ка). -ка ложкообразная, снеговая - лопатка ложкувата, снігова;
2) (для правки косы) клепачка, клепач (-ча), (с просмоленным носком) мантачка;
3) (у штукатуров, каменщиков) кельма, кельня, лопатка; (для шпадлёвки) шпаґля;
4) (в водяных колёсах) лопать (-ти), лопатка;
5) (стручок гороха) лопатка. [Уже горох почав у лопатки вбиватися (Київщ.)];
6) анат. - лопатка, ширококість (-кости). Бежать, дуть во все -ки - бігти на всі заставки, чим дуж, з усієї сили;
7) архит. - пілястер (-тра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОПАТКА


матиме такий вигляд: Що таке ЛОПАТКА