Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛОМИТЬ
1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОМИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЛОМИТЬ