Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К [Л] М Н О П
ЛОКОТНИК
I. (в боевых доспехах) локотник (-ка), налокотник (-ка).
II. 1) (кресла, дивана) поруччя (-ччя), поручні (-нів, мн.), ручка. [Переносне лігво, - срібні стовпці, золоті поруччя (Біблія)];
2) телеф. - підлокотник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОКОТНИК


матиме такий вигляд: Що таке ЛОКОТНИК