Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛОКАЛА
1) (м. р.) похлібець (-бця), похлібця (-ці, м. р.), лизун (-на), підлиза; (ж. р.) похлібниця, підлиза; срв. Прихлебатель;
2) п'янюжка, п'яничка (общ. р.); см. Пьяница;
3) (лакей) лакиза, лакуза.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОКАЛА


матиме такий вигляд: Що таке ЛОКАЛА