Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛОЖКА
1) ложка. [Коли мед, то й ложкою (Номис)]. -ка разливательная - (о)полоник, (диал.) хохля, поварка. [Замішався, як полоник межи ложками (Номис)]. -ка для мешания - варе[и]ха, варе[и]шка. -ка для снимания накипи - шумівка. -ка столовая - столова ложка. Выделка -жек - виробництво ложок, ложкарство. Через час по столовой -ке - через годину, що-години по столовій ложці. Ты ему -ки, он тебе плошки - ти йому образи, а він тобі луб'я. Один с сошкой, а семеро с -кой - семеро до рота, один до роботи. Бочка мёда, а -ка дёгтя - бочка меду, а ложка дьогтю;
2) (черпак) вариха и вареха. [Розтоплене оливо вливали варихою у форми (Маковей)];
3) (буровая) свердлова ложка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОЖКА


матиме такий вигляд: Що таке ЛОЖКА