Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К [Л] М Н О П
ЛОВЧИЙ
I. сущ. (у)ловчий, (шире) псар (-ря). [Вловчий і хорти погналися за зайцем (Н.-Лев.). Увіходить пан із ловів з ловчими (Куліш)].
II. прлг. (у)ловчий, ловецький, мисливський. [Вловчий сокіл].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОВЧИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЛОВЧИЙ